Будь яка електротехніка чи комплекс з електронними компонентами потребує якісної захисної системи. Винятком не є і сонячна електростанція. Вона потребує особливого степеню захисту, адже являє собою доволі складне технічно-інженерне рішення. Справа в тому, що різкий стрибок напруги або удар блискавки може суттєво пошкодити цілий комплекс СЕС, навіть враховуючи те, що інвертор матиме вже вбудовану систему захисту. Тому, в будь якому випадку, варто спроектувати додаткову зовнішню захисну систему, яка вбереже фотовольтаїчну станцію на довгі роки і дозволить їй безперебійно працювати, економити споживачеві витрати на електроенергії і приносити прибуток. Крім цього, це збереже дорогу апаратуру від поломок, і можливого загорання будинку внаслідок критичних перебоїв в роботі системи.

Які основні небезпеки для комплексу сонячної електростанції? Це зворотній струм, перегрів, перевантаження, коротке замикання на кожен з +/- загальної системи по DC контурі (постійному струму). Які засоби захисту дозволяють уникнути ці ситуації?

Почнемо по лінії постійного струму. Для захисту сонячних фотомодулів та мережевого (чи гібридного/автономного) інвертора від короткого замикання та перевантажень використовують плавкий запобіжник. У поле сонячних панелей запобіжник підключається послідовно і безпосередньо в конектор. Запобіжник реагує на підвищення показника сили струму (короткого замикання), після чого забезпечує видимий розрив лінії. Також доцільно використовувати обмежувач перенапруги по постійному струму (ОПН), який зможе захистити апаратуру від наведених або ж прямих імпульсів, як от попадання блискавки. При проходженні по ланцюгу напруги високого ступеня, ОПН розмикає коло і скеровує струм на землю. Розміщується безпосередньо біля сонячних батарей. Кім цього можна використовувати додаткові роз’єднувачі для полегшення інженерних робіт і більшої степені захисту при обслуговувані станції. З допомогою роз’єднувача можна з легкістю знеструмити цілий DC-контур. Також запобіжники можна вмонтовувати безпосередньо в роз’єднувач.

Для захисту від коротких замикань по змінному струму (AC контур) варто використовувати автоматичний вимикач. Він використовується для того, щоб убезпечити інвертор від струмів, які перевищують допустиме номінальне значення. Для захисту від витоку струму використовується ПЗВ. Він спрацьовує при ситуації, коли значення струми у фазному й нульовому дротах в мережі, яку він захищає, неоднакові. А ситуація в такому випадку є небезпечної з тієї причини, що власник може отримати пряме ураження струмом від пошкодженого апарату. ОПН також використовується на AC контурі, адже таким чином досягається повний блискавкозахист.  Але опція встановлення ОПН на АС контурі не є критично важливою.

Важливим компонентом повноцінної захисної системи є контур заземлення. Його прокладають під землею, після чого підводять до нього провідник, який з’єднуватиме всі фотомодулі. Основна ціль: захистити людину від ураження струмом високої напруги, який проходить через елементи системи, як от інвертора. 

Інколи пропонується використовувати вже готові щити захисту, які міститимуть необхідні компоненти. 

Висновок можемо зробити дуже простий. Ніколи не варто покладатися на ідеальну роботу будь яких електроприладів, адже бувають різні ситуації, які можуть вивести з ладу цілу систему. Також не варто нівелювати систему захисту в сонячних електростанціях на обох контурах (AC/DC) навіть з врахуванням вбудованої системи захисту на самому інверторі. Адже вбудована система захисту в інверторі може перегоріти, і прийдеться суттєво доплачувати за заміну нових захисних компонентів.

Тому в будь якому випадку система захисту – це неодмінний компонент якісної сонячної електростанції.